Кожен мисливець бажає знати …
Трохи більше ніж за десять років свого існування столиця Казахстану Астана встигла прославитися на весь світ. За воістину велетенський розмах будівництва і пристрасть до сучасної архітектури нову столицю навіть прозвали «Степовим Вавилоном». Першим, хто прийняв участь у створенні Астани, був японський архітектор Кісі Курокава, що розробив генплан міста з ефектною центральною віссю, на якій розташовані Президентський палац і символ незалежності Казахстану – вежа Байтерек. Зараз цю вісь з двох сторін замикають піраміди Нормана Фостера – Палац миру і злагоди і торгово-розважальний центр «Хан шатири». Реалізуються і інші «гучні» проекти – наприклад, Оперний театр за проектом італійського архітектора Манфреді Ніколетті та Президентська бібліотека данського бюро BIG. Складається враження, що Астану світова економічна криза обійшла стороною: тільки цього року в столиці Казахстану вже було проведено сім міжнародних архітектурних конкурсів. Один з них – на проект Палацу творчості школярів – і залучив до міста московську архітектурну майстерню А. Асадова.
Ділянка, виділена під будівництво Палацу, розташований в одному з нових районів Астани, достатньому віддаленому від центру і за великим рахунком тільки починаючому забудовуватися. Завдяки цьому архітектори опинилися в ситуації практично повної творчої свободи: при роботі над проектом над ними не тяжіли ні нормативи щільності забудови, ні вже склався образ навколишнього середовища. Її, тобто місця, ще просто немає, і, можливо, тепер на те, якою саме вона стане, безпосередньо вплине майбутній Палац творчості.
Планування Палацу архітектори зробили максимально вільним і динамічною. Будівля складається з шести корпусів, віялом згрупованих навколо невеликої пішохідної площі. У плані комплекс нагадує намальоване дитиною сонечко, втім, самі архітектори назвали свій проект «Палітра», порівнявши різнокольорові корпусу з розташуванням фарб на палітрі художника.
Палац творчості розділений на шість окремих обсягів зовсім не випадково. Технічне завдання наказувало спроектувати для дітей по-справжньому багатофункціональний комплекс, до складу якого увійшли б і спортивний центр, і творчі студії, і наукові лабораторії, і архітектори це вимогу виконали. Проте менше всього вони хотіли «набивати» всіма функціями один великий складно влаштований обсяг, справедливо вважаючи, що в такому випадку навряд чи вийде створити зрозумілу, відразу зчитується дитиною планування внутрішніх приміщень. Спорудження ж шести невисоких будівель дозволили перетворити палац творчості в цілий дитяче містечко з власною центральною площею та внутрішніми вуличками.
В обробці фасадів усіх корпусів домінує білий колір, а внутрішній простір кожного з них оформлено одним з шести кольорів веселки (сьомий використаний в оформленні інтерєрів вежі обсерваторії). Яскраві тони обовязково «пробиваються» на фасади, так що блоки відрізняються один від одного не тільки за формою, але і за колористикою, разом утворюючи дуже строкату, але легку для запамятовування і орієнтації карту.
Так, театральний блок – самий крайній праворуч від входу – пофарбований в червоний колір, який «виходить» на фасад через високі вікна, що розрізають блок по вертикалі. За ним слідує помаранчевий корпус мистецтва, в якому знаходяться дитячі художні студії. Центральний блок присвячений науці і маркований жовтим кольором. У ньому розташовуються кабінети для наукових гуртків та лабораторії. Наступні за ним два корпуси відведені для занять фізкультурою і водними видами спорту і позначені відповідно зеленим і блакитним кольорами. Зелений блок, що вмістив у собі кілька спортивних залів, також має вихід на задній двір, де розташувався відкритий спортивний стадіон. Останній корпус призначений для адміністрації Палацу творчості школярів і позначений темно-синім кольором, який також фрагментарно «вихлюпнули» на фасад.
Невелика площа перед вхідним вестибюлем частково вирішена як відкритий амфітеатр, призначений для спілкування та ігор дітей, а частково як крита пішохідна галерея. Справа в тому, що в Астані досить суворий клімат: влітку температура піднімається до +40 градусів, взимку запросто може опуститися до -40. Щоб захистити маленьких відвідувачів Палацу творчості, архітектори спроектували над амфітеатром навіс, що складаються з ламаних різнокольорових площин, що нагадують вітражне скло. Для прогу